У ст. 157 Кримінального кодексу України (далі — КК) передбачено відповідальність за злочини, пов’язані з перешкоджанням здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі:
1) перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб’єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень (ч. 1 ст. 157 КК; у ч. 2 ст. 157 КК сформульовано кваліфікований вид складу злочину, передбаченого ч. 1 цієї статті, а в ч. 3 ст. 157 КК — кваліфікований вид складу злочину, передбаченого ч. 1 і ч. 2 ст. 157 КК); 2) втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом (ч. 4 ст. 157 КК). Основним безпосереднім об’єктом цих злочинів є виборче або референдне право. Потерпілими можуть бути: громадяни, які мають право обирати чи бути обраними (виборці та кандидати на виборні посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування); громадяни, які мають право брати участь у референдумі; особи, діяльність яких відповідно до законодавства спрямована на забезпечення реалізації суб’єктивного права громадянина бути обраним до зазначених органів або на забезпечення участі у виборчому процесі таких його суб’єктів, як партії чи блоки партій (довірені особи кандидатів, офіційні представники та уповноважені особи партій чи блоків; члени виборчих комісій: Центральної виборчої комісії (ЦВК), окружних (територіальних) та дільничних виборчих комісій; члени ініціативних груп референдуму; члени комісій з референдуму; офіційні спостерігачі від партій чи блоків, кандидатів, громадських організацій, іноземних держав та міжнародних організацій). Обов’язковими ознаками об’єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 157 КК, є: діяння — перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача; вказані в законі форми цього перешкоджання; передбачені законом способи вчинення злочину. Таке діяння (дія чи бездіяльність) передбачає створення чи використання перешкод (перепон, завад) для здійснення потерпілим виборчого або референдного права чи діяльності щодо їх забезпечення і позбавляє або обмежує (ускладнює) здійснення потерпілим зазначених прав чи діяльності. Формами вчинення цього злочину є: перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі; перешкоджання діяльності іншого суб’єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень. Перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права може виявлятись у безпідставній відмові в реєстрації його як кандидата; невключенні до списку виборців за наявності для того підстав або виключенні зі списку виборців за відсутності для того підстав, неправомірній відмові виборцеві у прийнятті і розгляді його заяви про включення його до списку виборців; примушуванні виборця поставити підпис у підписному листі на підтримку певного претендента в кандидати чи, навпаки, відмовитись підписати такий лист; примушуванні службовою особою підлеглих (наприклад, військовослужбовців строкової служби, курсантів) до голосування за певного кандидата; бездіяльності службової особи, яка відповідно до свого службового становища зобов’язана вжити заходів щодо забезпечення реалізації виборчих прав громадян; примушуванні кандидата зняти свою кандидатуру з балотування чи зареєструватися кандидатом; створенні перепон щодо прибуття виборця на виборчу дільницю для голосування тощо. Як перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права може бути кваліфіковане і створення перепон громадянам України, партіям (блокам) та іншим суб’єктам вести передвиборчу агітацію, вільно і всебічно обговорювати передвиборчі програми партій (блоків), політичні, ділові та особисті якості кандидатів. Воно може проявлятись у зриві проведення зборів, мітингів чи зустрічей з кандидатами (їх прямій забороні, недопущенні виборців, кандидатів чи інших осіб до місця їх проведення, ненаданні приміщення, умисному виведенні з ладу технічного обладнання, необхідного для проведення таких заходів, відключенні електроенергії, несвоєчасному повідомленні про місце і час таких заходів тощо), наданні необґрунтованих переваг кандидатам чи встановленні безпідставних обмежень для їх передвиборчих виступів та виступів їхніх довірених осіб у відповідних ЗМІ, безпідставній відмові у виготовленні матеріалів передвиборчої агітації, їх незаконному вилученні або знищенні, порушенні правил транслювання ЗМІ агітаційних телерадіопрограм тощо. Без свободи передвиборчої агітації неможливі демократичні вибори. Право на участь у передвиборчій агітації є складовою системи виборчих прав громадян і має конституційні засади свого обґрунтування. До цієї форми вчинення злочину належить також перешкоджання діяльності довірених осіб кандидатів у Президенти України, кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, представника кандидата у Президенти України або партії (блоку) у ЦВК, які допомагають реалізувати зазначеним громадянам їх суб’єктивне право бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого права брати участь у референдумі може полягати у безпідставному невключенні його до списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, або виключенні з такого списку; невидачі громадянину, який
... Читати далі »
В.П. Тихий, 
М.І. Мельник,